Понеділок, 25.09.2017, 11:32Вітаю Вас Гість





Записник дослідника

Головна » 2011 » Серпень » 11 » Вишгородські хроніки - частина ІІ ( 1150 - 2011 рр)
21:46
Вишгородські хроніки - частина ІІ ( 1150 - 2011 рр)
Вишгородські хроніки - частина ІІ ( 1150 - 2011 рр)

20.08.1150 р.

Князя Вячеслава - Юрий закликав до Київа.
Лїтопис каже, що він хотів його посадити в Київі, але бояре відрадили, що мовляв Вячеслав однаково не вдержить Київа:

 "Не буде ані тобі ані йому”.

В результатї Юрий посадив його в Вишгороді, а його Погоринську волость узяв собі і посадив там сина. Чи мав одначе Юрий дійсно щирий замір передати Київ свойому нездарному брату, — хоч би в ролі соправителя, річ не певна; чи не викрутився він тільки тою мудрою радою бояр в дїйсности.
У всякім разі Вячеслав таким його вчинком був дуже ображений і пізнїйше пригадував Юрию, як він обіцяв дати йому Київ, ідучи під Переяслав, а потім і Погорину відібрав.
Ізяслав заявив стриям, що признає тим умову скасованою. З Київщини тим часом приходили до нього заклики, аби прибував. Зложивши з себе отсею заявою „хрестноє цЂлованіє”, присягу попереднїй умові, він не гаючися, несподіваним нападом захопив Погорину, звідти пройшов в полудневу Київщину „в Черныя Клобуки”, і Чорний Клобук зараз пристав до нього:
„з великою радістю, із всіма полками”.

Юрий нічого не підозрівав і довідав ся про похід Ізяслава тоді, як вже пізно було щось робити для оборони, й утік за Днїпро в свій „Остерський городок”, теп. Остер, що був його старим гніздом на Українї.

У Київі Ізяслав застав Вячеслава: як Юрий тікав з Київа, він приїхав сюди зі свого Вишгорода й сів на Ярославовім дворі, як князь. Кияне, вийшовши в великім числі на зустріч і повитаннє Ізяслава, дали йому знати про сей вчинок Вячеслава і заявляли, що Вячеслава не хочуть, а хочуть Ізяслава:

„Ти наш князь! їдь до святої Софії, сядь на столі свого батька і діда”.

Ізяслав зажадав від Вячеслава, аби вийшов із Київа:

„Я тебе кликав сісти в Київі, а ти не схотів, а тепер може хочеш скористати з того, що твій брат (Юрий) виїхав, то сідаєш в Київі? Їдь но до свого Вишгорода”.

Вячеслав попробував геройствувати, відповів Ізяславу, що не поїде з Київа, може він його убити, коли хоче, на місці. Заносилося ніби на трагедію, але в Вячеславі не було нічого трагічного з роду. Коли Ізяслав, „поклонивши ся св. Софії” й сповнивши церковну частину звичайної церемонії „вокняжения”, поїхав на Ярославів двір, він застав Вячеслава на сінях двора — старий держав позицію. Серед Киян, що великими турмами окружали Ізяслава, вже почали підноситися ради — вхопити Вячеслава, підрубати сіни під ним і т. і., але Ізяслав повів справу добром — пішов сам на сіни до Вячеслава, поклонився й просив, аби не дражнив людей і не доводив до лиха, а відложив переговори на пізніше. Вячеслав від разу розмяк, признав, що він сам відкинув пропозицію Ізяслава й не може претендувати на Київ, й уступившися з двора, поїхав назад до Вишгорода.




1150 - 1151 рр.

Після відїзду Андрія у Вишгороді княжить Вячеслав Володимирович, та вдається йому це - лише рік. Так як і його "названому батьку" Ізяславу в Києві. Після зради Киян вони мусять втікати.

1155 р.

Підтвердження Юрієм Долгоруким того, що Вишгород місто Андрія Боголюбського.


1155 - 1156 рр.

Формально Андрій Боголюбський перестає володіди Вишгородом, містом в якому бував дуже рідко. Вивезення княжичем Андрієм Юрієвичем ікони Св. Богородиці з Дівочого монастиря до Володимиро-Суздальської землі.



1161 р.

Ізяслав Давидович дарує Вишгород Рюрику (Василю в хрещенні) Ростиславовичу.



1167 р.

У Київи почав князювати Мстислав Ізяславович, тоді ж він дарує Вишгород Давиду Ростиславовичу. Той залюбки переїзджає з Вітебська.

15.05.1167 р

Володимир Мстиславович у Треполі подумує, як скинути нового Київського князя Мстислава Ізяславовича, але його слова підслуховує вишгородець Василь Настасич, та й повернувшись у Вишгород розповідає усе князю Давиду. Князь Давид попереджає про це князя Київського Мстислава, і тоді вже людина Володимира повідомляє про розкриття повстання, а князь Володимир поспішає до Києва, щоб оправдатись перед Мстиславом. Починається тяжба (суд на чолі з князем києвським Мстиславом). На допомогу Василю Настасичу князь Давид із Вишгорода посилає тисяцького - Давида Радила та боярина Василя Волковича. Зрештою ніхто не зміг довести причетність чи непричетність Володимира до змови. Тоді Мстислав простив Володимира та обійшовся лише його клятвою у вірність.



1168 р.

Мстислав збирає всіх князів в похід проти половців, Давид Вишгородський на збори прийшов та проти половців послав лише своє військо.

31.03.1168 р.

Мстислав знову збирає своїх братів та разом радіє за перемогу над половцями. Але вишгородські бояри Петро та Нестор Бориславовичі підговорювали князів Давида та Рюрика, що чули як князь Мстислав хоче взяти їх в полон. А говорили вони так бо затаїли зло на Мстислава за те, що той відіслав їх із Києва бо їх холопи крали княжих коней. Мстислав клявся братам у вірності та зерно недовіри було посіяно.

1169 р.

Андрій Боголбський збирає війська проти Мстислава, щоб захопити Київ. Місце зборів Вишгород.

1169-1170 р.

Князівські міжусобиці, протистояння київському князю Мстиславу Ізяславовичу.
Війська Андрія Боголюбського та його союзників захопило та зруйнувало Київ у 1169. Князь Давид Ростиславович заперся у Вишгороді й не підтримав, ні загарбника Андрія, ні князя Київського Мстислава.




Андрій захопивши Київ віддає його брату Глібу. Мстислав тікає на галичину і набравши сили бере в осаду місто Дорогобуж де хворів союзник Андрія Боголюбського князь Володимир Андрійович.

28.01.1170 р.

Володимир Андрійович померає і тоді союзник Мстислава - Володимир Мстиславович обманом входить в місто Дорогобуж та проганяє з міста жінку померлого Володимира Марію, разом із тілом чоловіка та його охороною.
Поміркувавши Марія вирішує йти до Вишгорода де князь Давид зберігає нейтралітет.


20.02.1170 р.

Князь Гліб Юрійович посилає ігумена Печерського монастиря Полікарпа та ігумена церкви Святого Андрія за тілом Володимира Андрійовича.

21.02.1170 р

Марія хоче супроводити монахів та тіло чоловіка до Києва та Давид забороняє. Він сказав їй: «Як я можу тебе, ятрівко, пустити? Адже прийшла мені вість ночі сеї, що Мстислав у Василеві», він боявся за неї. А охоронцям (з війська) Володимира Андрійовича, він сказав: «А кому з вас угодно, хай іде». І вони сказали йому: «Княже! Ти сам відаєш, щo ми єсмо вчинили киянам. Тому не можемо ми їхати — вони переб’ють нас». Тоді мовив ігумен Полікарп: «Княже! Оскільки дружина (охорона) його не їде з ним, то ти пусти своєї дружини (охорони) трохи. Нікому ні коня довести, ні стяга донести». Давид же сказав: «Його стяг і честь із душею пішли». Але потім додав: «Оно тобі попи мученицькі» (Із церкви святих мучеників Богиса та Гліба).
І ігумени, ченці, попи, кияни зі славословієм і з благохвальними співами положили його в монастирі, у святім Андрієві, місяця лютого у двадцять і перший день 11, у першу неділю посту, в суботу.


Тим часом набравши силу Мстислав йде в Київські землі. Мстиславу не подобається позиція Давида Ростиславовичя і від бере місто в осаду, але невдовзі відмовляється від свого задуму. Давид у відповідь на такі дії зпалює місто Михайлів, що слугувало схованкою для племінника Мстислава та Василька Ярополковичя.

1171 р.

Давид зрештою підтримує союзників Мстислава, а саме сина Мстислава - Володимира Дорогобузького.

1172 р.

Давид підтримує брата Рюрика, й добивається обрання його князем Київським. За це Андрій Боголюбський збирає війска та бере в осаду Вишгород на 9 місяців. Андрій ставить ультиматум "Здача міста та перехід до Білгорода".
Зібравши 20 князівських полків та майже всі північні землі Андрій вирушає на Вишгород.

06.09.1173 р.

Довідавшись про підхід ворогів Рюрик вирішує запертися в Білгороді, Мстислав зі своїм та Давидовим військом у Вишгороді, а Давид вирушає у Галичину за підтримкою Ярослава Ізяславовича.

08.09.1173 р.

Військо із 20 князів підступає до Вишгорода, три полки посилають для першої атаки. Війска Андрія Боголюбського складають: князі - Святослав Всеволодович, Михалко Юрійович, Всеволод Юрійович, Ігорь Святославович, Святослав Юрійович та ще 15 князів північноруських земель, та кияни, берендичі, поросся, синівці, ростовці, новгородці, чернігівці та інші.

08.09.1173 р.

Перші три загони, що вступили у бій на перший день були - новгородський полк на чолі з Ігороем Святославовиче (про якого написано "Слово о полку Ігоревій"), Всеволод Юрійович «Велике Гніздо» на чолі з суздалським полком та росовський полк. Мстислав захищася своїм із своїм полком та вишгородським полком князя Давида.



08 - 26.10.1173 р.

Проходять бої між військами Мстислава та Ігоря Святославовича. В основному відбуваються стички між стрільцями. Побачивши ситуацію зі словами "Браття да захистить нас святі Борис та Гліб, та якщо загинемо на полі брані на те воля Божа", Мстислав разом із одним полком вдарив по полку Всеволода Юрійовича та створивши смуту дивом відступив до Вишгорода. Літопис пише "Було багато поранених та не багато загиблих".
На слідуючий день підступили інші війська й взяли Вишгород в облогу на довгих 9 неділь.


26.10.1173 р. 

Прибуває військо Ярослава Ізяславовича з галичанами, лучанами та чорними клобуками. Отримавши відмову про переговори з Андрієм Боголюбським Ярослав приймає сторону Мстислава та залишаючи частину війська під Вишгородом вирушає на підтримку Рюрику до Білгорода.
Військо Андрія перелякане підмогою із західної Русі в паніці втікає з під Вишгорода через Дніпро з криками "Ярослав всю галич з чорними клобуками привів", де втрачає багато воїнів, що потопилися у Дніпрі.



1175 р.
Давид разомі із братом бере участь у поході Олега Святославовича проти половців та зазнає там поразки близь Ростовця.
У повісті "Слово о полку Ігореві" згадується як золоті шоломи воїнів Давида та Рюрика плавали в крові.



1179 р.

Князь Київський Святослав Вселодович розгнівався на рід Ростиславовичів та вирішив мститися Давиду у Вишгороді та Рюрику у Білгороді. Давид тоді рибачив на Дніпрі і йому прийшла вістка, що воїни з Святославом ломають човни його торговців. Давид не повірив, але пересвідчившись на власні очі разом із жоною утік в місто. Святослав злякався, що своїми діями розгніває Ростиславовичів і відступив у Київ.




1180 р.

Зрештою посилаючись на поразку від половців Князь Київський Святослав Вселодович змушує переїхати Давида в Білгород а потім у Смоленськ.

08.09.1180 р.

Святослав зненацька нападає на Давида, який не очікував нападу від того хто нещодавно клявся йому у вірності, та поспіхом покидає Вишгород разом з жоною. У Вишгороді Святославу повідомляють, що брати Давида вже знають про його вчинок, тому він покидає Вишгород та не наважується йти на Київ.


1191 р.

Перенесення Давидом Ростиславовичем дерев'яних древніх гробниць Святих Бориса і Гліба з Вишгорода в Борисоглібський монастир на Смядині під Смоленськом. Це відбулося таємно бо в ще 1850 р не знали куди зникли мощі святих Бориса та Гліба

1192 р.

 Згадка про те, що зимою князь Святослав Вселодович збираючи рать на рязанських князів, заїзджав й у Вишгород де поклопився святим мощам Бориса та Гліба та щедро роздавав милостиню жибракам.

1194 р.

Святослав знову збирав сили для нападу на рязанських князів і знову невдало. Потім він захав у Київ де поклонився святим мощам Бориса та Гліба, також він хотів відвідати могилу батька але не діждавшись священника, засмучений поїхав у Київ.

1194 р.

Князь Рюрик запрошує брата Давида відвідати Київ, Давид приїхав з великими дарами та запрошував до себе у Вишгород. Рюрик не відмовив та приїздив до Вишгорода з великими дарами, та був великий пир та велике святкування.

1195 р.

Рюрик Ростиславович допомагає брату Давиду повернути Вишгород, коли той зазнає поразки від Ольговичів під Смоленськом.

23.04.1197 р.

У Вишгороді померає Давид Ростиславович, перед тим прийнявши монашество.

1197 р.

Після смерті Давида, тимчасово там головує син Рюрика (брата Давида) - Ростислв. Також цього року в нього народжується донька Ефросінія, а сестра Ростислава - Всеслава готується до весілля з Рязанським князем Ярославом Глібовичем. В честь цих подій Ростислав влаштовує народні гуляння у Києві та Вишгороді, за що його, з часом, полюбили місцеві жителі.

1198 р.

У Вишгороді офіційно вокняжився Ростислав (Михайло в хрещенні) Рюрикович, за допомогою батька Рюрика.



1203 р.

Коли Ростислав покидає Вишгород щоб княжити у Києві його місце займає Ярослав Володимирович син Володимира Мстиславово-Гарольдовича

1203 - 1205 рр.

Ростислав повертається на князювання у Вишгороді. Доля ж Ярослава невідома.

1207 - 1208 рр.

Знову на рік втрачає княжий стіл у Вишгороді Ростислав та через 2 роки здобуває його знову.

1210 р.

Ростислав Рюрикович остаточно втрачає Вишгород.

1210-1214 рр.

У Вишгороді править Ростислав Ярославович син Ярослава Всеволодовича князя Чернігівського.

1232-1235 рр., 1236-1239 рр.

У Вишгороді князює Ізяслав Мстиславович

1239 р.

У Вишгороді проживає 12 тис. населення. З Північного, західного та південного боків Вишгород захищають шість валів. Тут знаходяться обеднання: огородників (садівників), городників-стінобудівників та дереводілів. Найзаможнішим маєтком вважається маєток боярина Давида Радила.

1240 р.

Під час монголо-татарської навали Вишгород вщент зруйновано і спустошено. Батиєво військо хотіло взяти Києв з Ляцьких воріт та лише втрачало сили. Тоді Батий наказав брати Києв із півночі перед цим зруйнувавши Вишгород.
Велиої руйнації зазнає церква Бориса та Гліба, а також жіночий монастир, де раніше зберігалася ікона Божої Матері (тепер Володимирська ікона Божої Матері).
Про взяття Київа зі сторони Вишгорода є "Легенда про Михайлика та Золоті Ворота"



1362-1569 рр.

Вишгород перебуває під владою феодальної Литви.



1482 р.

Розорення Київської землі і Вишгорода під час походу кримського хана Менглі-Гірея на Україну.



1486 р.

Перша згадка вишгородської митниці в листі Казимера IV.




1523 р.

Перша згадка Межигірського (Миколаївського) монастиря в грамоті польського короля Сигизмунда І, в якій дозволяється ігумену Михайлу Щербині відновити запущений монастир.



1571 р.

Жалована грамота Сигизмунда II Августа писарю Євтихію Висоцькому на довічне володіння городищем.



1581 р.

Згадка про замок над Борисфеном у Олександра Гваньїні.



1595 р.

Вишгород увійшов до складу королівських маєтностей і став центром Вишгородського староства. Проект київського біскупа Йосипа Верещинського про відновлення замку у Вишгороді.



1602 р.

Розбирання храму Св. Бориса і Гліба поляками для будівництва домініканського костьолу св. Миколая на Подолі.



1607 р.

Відбудова замку і містечка київським хорунжим Гаврилом Гойським.



1635-1651 р.

Успадкування Вишгорода Петром і Адамом Киселями.



1640 р.

Гійом Левассер де Боплан складає карту Дніпра і Спеціальну карту України з найдетальнішим на той час позначенням Вишгорода.



1651 р.

Розорення міста і церкви Св. Бориса і Гліба литовським військом Януша Радзивіла, а Ван Вестерфельд, який був у свиті гетьмана, замальовує
Межигірський монастир (унікальне документальне зображення середньовічного архітектурного комплексу).

01.08.1651 р.

Литовські війська підходять до вишгорода, на чолі першої групи військ Гонсевський.


02.08.1651 р.

Вишгород займають війська Радзивіла. Є легнда, що коли литовці почали грабувати церкву Бориса та Гліба один із вояків проткнув списом ікону Божої Матері звідки пішла кров. У сні Янушу Радзивілу прийшла Божа Матір та застерігала, якщо той не покарає винуваться та з Вишгорода ніколи не вийде. На слідуючий день винуваться повісили.



1556 р.

Універсал Богдана Хмельницького на передачу Вишгорода із селами ігумену Межигірського монастиря.



1662 р.

Переправа татарського війська через Дніпро, з використанням іконстасу з церкви Бориса та Гліба. Зруйнування церкви Св. Бориса і Гліба. Перша згадка святині з вишгородської церкви – чудотворної ікони Богородиці, що зараз знаходиться в Братському монастирі. Є легенда, що один із татарів проткнув мечем ікону Хреста Спасителя, зараз ця ікона знаходиться у сучасній церкві Бориса та Гліба.


1686 р.

Після Руїни пусте вишгородське городище за „Вічним миром" відходить до Москви.


1693 р.

 На місці зруйнованої та зплюндрованої поляками та татарами церкви, відбудовується нова дерев'яна церква Св. Бориса та Гліба київським полковником Костянтином Мокієвським.

1699 р.

Пізніше Мокієвський дарує церкві Бориса та Гліба - Євангліє написане дяком Жуком.

1726 р.

Згадується слобода, яка належала Межигірському монастирю. Вишгород належить до форпостної лінії на кордоні з Польщею.


1766 р.

Згідно опису Рум'янцева у Вишгороді в 34 дворах проживало 114 душ чоловічої статі і 94 – жіночої. Серед мешканців були: ткач, кравець, коваль і кушнір.

1744 р.

Церква починає руйнуватись, тоді вишгородський священик Василь Лукянович реставрує її, тоді вона стає трьохбанною.

1787 р.

Після повернення монастирських маєтків, землі Вишгорода підпорядковуються Київській казенній палаті, а з 1839 – палаті державних маєтностей.
У Вишгороді проживає 228 чоловік, у 47 хатах

1797 р.

Заснування Межигірської фаянсової фабрики.



1843 р.

Академік Санкт-Петербурзької Академії Федір Сонцев замальовує краєвиди Межигірської фаянсової фабрики.


1845 р.

Професор Київського університету Я.Ф. Ставровський завершує розкопки Хрещатого і Воронового курганів.


1846 р.

Т.Г. Шевченко зробив олівцем низку замальовок краєвидів Вишгорода і Межигірського монастиря.



1861 р.

Побудова цегляної церкви священиком М. Сікачинським (за типовим проектом архітектора Костянтина Тона), приходської школи (яка діє й досі) та видання ним книжки для прочан (1863 p.).



1885 р.

Завдяки цегляним заводам ім. Л. Черноярова, Ф. Березовського, фаянсовому заводу в Межигірї для вишгородців є змога працювати.

1889 р.

В цей час у Вишгороді вироблялося 10 млн. цегли щорічно, переважно для будівництва у Києві. На двох цегляних заводах працювало 310 робітників з інших губерній. Завод Лазаря Черноярова ставив на цеглах клеймо „Л.П.Ч.".



1890 р.

За статистикою в селі проживало 1595 осіб, ут.ч. чоловічої статі – 773, жіночої – 822. В селі діяла церковно-приходська школа, три кузні. На все село був один фельдшер. Велике значення для села мала пароплавна пристань у Межигір'ї.



1905 р.

Будується двокласна земська школа (дерев'яний – навчальний будинок та цегляний – для вчителів). Управляючий казенними маєтками Клюква будує двоповерховий цегляний будинок з підвалом.


1920 р.

В Межигірському монастирі відкрито керамічну школу-майстерню. З 1923 р. керамічний технікум, а з 1928 р. – художньо-керамічний інститут.


1921 р.

У Вишгороді відкрито лікарню. Працюють початкова школа та хата-читальня. Вишгород і Межигірський монастир – найкращі місця відпочинку і проведення природних екскурсій для киян.


1924 р.

Організовано споживче кооперативне товариство.


1929 р.

Об'єднання трудових артілей в колгосп „Новий шлях".


1931 р.

Площа Вишгородської сільради (з двома хуторами) становила 24,2 кв. км, населення Вишгорода – 2213 осіб.


1935 р.

Оголошення території Вишгородського городища державним заповідником.


1943 р.

Під час визволення радянськими військами Києва у вересні-жовтні Вишгород був ареною запеклих боїв.



1961 р.

У Вишгороді розгорнулися роботи з будівництва ГЕС.


1962 р.

Вишгород став селищем міського типу.


1964 р.

Відкриття судноплавного шлюзу. Київська ГЕС дала перший
промисловий струм.





1968 р.

Вишгород отримав статус міста.





1973 р.

Утворено Вишгородський район.




1990-2005 рр.

Завдяки археологічним розкопкам відкрито найбільший гончарний центр часів Київської Русі ХІ-ХМ ст. В 1995 створено Вишгородський історико-культурний заповідник.

2006 Вишгород – невелике, але цілком сучасне місто, де проживає понад 24 тис. осіб



2011 р.

У Вишгороді проходить кваліфікаційний етап Гран-Прі Формула І на воні H2
O.



У місті реконструйовують дороги, набережну, встановлюють памятник Борису та Глібу



Переглядів: 4221 | Додав: MrDibr | Теги: Історія Вишгорода, Вишгород, Вишгородський район, Вишгородські хроніки | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 2
2  
Дякую вам за зацікавленість темою. Сподіваюсь невдовзі додати більше цікавих статей!

1  
З цікавістю прочитав обидві статті по Вишгороду.Дізнався дуже багато нового для себе. Дякую Вам!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Випадкова стаття
[Артефакти]
Шапка Богдана Хмельницького
[М]
Походження прізвища Михайлик
[К]
Калюжний (а)
Наше опитування
Що вас більше цікавить на сайті?
Всього відповідей: 2539
А у цей час у світ
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Мапа відвідувачів
Internet Map Яндекс.Метрика