П`ятниця, 29.03.2024, 14:41Вітаю Вас Гість




 

Каталог статей

Головна » Статті » Легенди України » Артефакти

Бібліотека Ярослава Мудрого
Бібліотека Ярослава Мудрого — за літописними свідченнями, перша бібліотека Київської Русі, що розташовувалася на території Софійського Собору в Києві.



Історія

Час заснування бібліотеки невідомий. У «Повісті временних літ» про неї згадується під 1037 роком. Віддаючи належне Ярославу Мудрому, літописець після розповіді про користь книг, які — «суть реки напояющие вселенную», говорить, що «Ярославъ же сей, якоже рекохом, любил бе книги, много написав и положи в святей Софии церкви».
Це єдина згадка в літописних джерелах про першу бібліотеку Київської Русі. Подальша її доля невідома. Мало відомостей і про первинне місце розташування книгозбірні й книгописної майстерні при ній, а також про кількісний і якісний склад її фонду.
Щодо книжок бібліотеки, літопис наголошує на винятково церковному їх спрямуванні. Очевидно, більшість із них справді були церковними, адже потреба в них диктувалася поширенням на Русі християнства. Одначе поряд з церковними перекладалися, очевидно, й книжки, що містили відомості зі світової історії, географії, астрономії, філосовські та юридичні трактати, публіцистичні твори. Саме вони послужили основою для перетворення Софії Київської на центр літописання і передової думки.


У Софії Київській було укладено перший літописний звід 1037-39 років, написано і проголошено знамените «Слово про Закон і Благодать» київського митрополита Іларіона, створено «Ізборник Святослава», написано «Послання до Смоленського пресвітера Фоми» київського митрополита Климента Смолятича. Знайомство з творами Іларіона і Климента Смолятича переконує в тому, що їм були відомі основні положення філософських вчень Платона, Арістотеля та інших філософів давніх часів.
Є підстави стверджувати, що бібліотека Софії Київської і книгописна майстерня, заклали основу бібліотеки Києво-Печерського монастиря, а також бібліотек інших великих міст Київської Русі. За підрахунками фахівців, книгозбірня Софійського собору налічувала понад 950 томів.



З приводу подальшої долі бібліотеки думки дослідників розділилися. Одні вважають, що частина її книг напередодні монголо-татарської навали розійшлася по бібліотеках різних соборів і монастирів, а решта загинула 1240 року при спаленні Києва. Інші сподіваються, що книги вдалося сховати десь у київських, а то навіть і прикиївських підземеллях. На думку відомого російського дослідника-книгознавця М. Розова, сліди бібліотеки Ярослава треба шукати в «Ізборніку Святослава», а також у 20 інших давньоруських рукописах, які зберігаються в Санкт-Петербурзі в Російській національній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна. Можливо, якісь книжки із Софії були переміщені в Києво-Печерський монастир. Павло Алеппський 1653 року писав, що в Києво-Печерському монастирі є прекрасне книгосховище з безліччю дорогих книг, у тому числі й пергаментних, яким не менше 500 років.
Проте бібліотека Києво-Печерського монастиря згоріла 1718 року, і визначити, які книжки із Софійського собору були в ній, вже неможливо.

_____

Пошуки і версії про місцезнаходження







Софійський собор у Києві.
Розкопки під Софійським собором були зроблені в 1916 році, після того, як поблизу храму стався обвал грунту. У результаті відкрилася частина підземних переходів, всередині яких знайшли берестяну записку: "Якщо хто Найді цей хід той Найді велій скарб Ярослав» («Хто знайде цей хід, той знайде великий скарб Ярослава»). Однак схованка була порожня, а на стіні був напис про те, що він був розграбований. Про автентичності обох написів немає єдності думок до цих пір. Згідно зі звітом Археологічної комісії, розкопки були припинені для того, щоб запобігти несанкціонованому пошук скарбів місцевих жителів. Сумніви в збереження колекції висловлювалися неодноразово. Вони пов'язані з численними пожежами та розграбування Києва. Найбільш ранні з них, в яких вже фігурують книги, відносяться до 1169 (взяття Києва Мстиславом) і 1206 (нашестя половців) років.
За іншою версією, бібліотека могла бути захована митрополитом Іларіоном в катакомбах Києво-Печерської лаври після його сварки з князем. У цьому випадку в складі бібліотеки могли виявитися книги грецьких іконописців, які розписували в XI столітті монастирські храми. Крім того, є відомості про те, що в 1106 році свою бібліотеку передав у дарунок монастирю правнук Ярослава князь Святослав Давидович Чернігівський, який прийняв постриг під ім'ям Миколи Святоші.
Ще в 1653 році повідомлялося про те, що в лаврі є великі збори стародавніх книг, проте в 1718 році в монастирі сталася спустошливий пожежа, і воно повністю згоріло. Існує версія про те, що частина книг була захована в катакомбах в 1665 році.
Ще одна версія пов'язана з Успенським собором Києво-Печерської лаври. У 1898 році в ньому вже знаходили скарб - «потаємну» монастирську скарбницю, заховану в 1718 році. У 1941 році, під час відступу радянських військ, собор був висаджений у повітря, проте під ним вціліли катакомби. Відомо, що в них зберігалися мощі одного із засновників лаври святого Феодосія.
Також серед місць, де може знаходитися легендарний скарби, називають «Звіринецькі печери» поблизу Видубицького монастиря, а також підземелля зруйнованого Межигірського монастиря.

Цікаві факти

Висловлювалися припущення про те, що частина княжого книгосховища увійшла в не менш легендарну Бібліотеку Івана Грозного.
У наші дні бібліотеку намагалися відшукати методами біолокації.
Ім'ям Ярослава Мудрого названа одна з бібліотек Ярославля.



Бібліотека була заснована великим князем у 1037 році як книгосховище Софійського собору Києва. Собор, в якому в ті часи знаходилася кафедра київського митрополита, був центром духовного і культурного життя держави. Саме в його численних приміщеннях розташовувалася одна з перших в Україні шкіл, були майстерні перекладачів та переписувачів. Біля стін собору проводилися народні збори, на яких вирішувалися основні питання зовнішньої і внутрішньої політики.

Князь створював бібліотеку протягом сімнадцяти років - до своєї смерті. Саме створював, а не збирав, оскільки кожну книгу доводилося перекладати з грецької, болгарської або інших мов, а потім вручну переписувати і переплітати. Ярослав був поліглотом, тому історики вважають, що він теж міг брати участь у цій кропіткій роботі. У результаті вдалося виготовити близько тисячі книг.

Кожна рукописна книга була справжнім шедевром. Папери тоді ще не було, тексти писалися на пергаменті, який робили зі шкіри молодих телят чи овець. Для створення однієї книги середнього розміру було потрібно ціле стадо телят ... Палітурки виготовлялися з сап'янової шкіри і прикрашалися золотом, сріблом зі вставками з алмазів, смарагдів і перлів.



Джерело: http://www.epochtimes.com.ua
Категорія: Артефакти | Додав: MrDibr (07.06.2011)
Переглядів: 18734 | Теги: бібліотека, Ярослав Мудрий | Рейтинг: 4.0/8
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Категорії розділу
Містичні легенди [12]
Легендарні українці [6]
Артефакти [12]
Історії [39]
Пошук
Випадкова стаття
[Містичні легенди]
Легенда про Світязь
[Легендарні українці]
Хмельницький Богдан
[Харківська]
Походження назви села Волоська Балаклія
Наше опитування
Що вас більше цікавить на сайті?
Всього відповідей: 2790
А у цей час у світ
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Мапа відвідувачів
Internet Map