Друга із сіми львівських легенд
"Страшна згадка в судовій книзі"
Якщо ви відвідаєте львівську Ратушу то наглядач розповість вам про те що у різні часи тут бачили привид. Як розповідали він являвся опівночі у виді чорної труни, поволі летів сходами через залами і при цьому стогнав та скрипів. Луною розливалися стогнання по Ратуші, піднімаючись догори, де мешкала сім’я трубача. У забобонному страху, перелякано хрестилася нічна сторожа.
У відвідувачів пробігали "мурашки пошкірі", тоді наглядач за ратушею вимовляв "Привид має свою історію!". Одного разу львівські судді неуважно розібралися зі справою і засудили безвинного на страшні муки в підвалі у ката, а після жахливих мук на смертну кару. Зчасом похибка виявилася, але було занатто пізно. З того часу й почала з’являтися чорна труна, як вічна заторога для суддів. А щоб завжди про той випадок памятали, займаючись новою справою, на обкладинці лавничої-судової книги, де записували судові рішення, написано великими літерами: "ПАМ’ЯТАЙ ПРО ТРУНУ, ЩО ХОДИЛА ПО СХОДАХ ТА ЗАЛАХ ”. Наглядач посміхнувся та зауважив "Кожний, хто брав у руки лавничо-судову книгу, відразу відчував, як йому мороз попід шкіру йде... І добре думав, перш ніж приректи когось на тяжку кару."
|