Легенда про Світязь - Містичні легенди - Легенди України - Каталог статей - Легенди Укаїни

Понеділок, 23.01.2017, 04:29Вітаю Вас Гість





Каталог статей

Головна » Статті » Легенди України » Містичні легенди

Легенда про Світязь
Тут, де зараз озеро, шуміло казна-коли багате місто, панував у якому Туган. Давні та безвольні були ті часи, не рідкими були січі і напади. І от — прокотився новий переполох. На землі сусіда князя Мендога посунуло невідоме воїнство. Закликає Мендог підтримки у славетного Тугана, і князь, відданий ратній обітниці, зігнавши сміливих ратників, рушає в дальню путь. Та вже за брамою князя зупиняє дума, що полишає своє місто без захисту. Скорботний вертається він до міста й повідомляє про власний неспокій доньці. Дівиця утішає отця: вона виділа чудний сновидіння, у котрому явився їй ангел і пообіцяв надійний захист місту. Послухався отець доньки.

  

Повисла безмісячна ніч на спустіле місто, і під її покровом недруг підступив до міських стін. Ходить таран, Руйнуються ворота. Охоплені страхом, мешканці кидаються до княжого палацу. У безнадії звертає благаючий погляд до небокраю князівна:
Як оминути люту кару. Нас убережи від неї, Громовицею вразь із превисокої хмарини, Чи сховай під землею!
По сих словесах місто провалилося під землю, а на його місцині виникло озеро.
Купавами-квітами вийшла на ньому невинна врода. Чужі ратники, розпалившись у січі, заходились прикрашати отим квітом ратну обладунки. Та усяк, хто сягав у воду за чудесними квітами, умирав, убитий жахливим недугом.

[

Таку легенду розказала мешканка підводної яскині нахабному поміщику, котрий, відважившись розкусити одвічну таїну озера, сіткою витягнув химерне створіння на берег.
Литовський варіант оцього переказу, знайдений А. Міцкевичем на побережжях білоруського Свитязя (з подібною назвою існує два озера — на Україні й в Білорусії), поліг в основу його балад «Світезь» і «Світезянка», створених у 1820—1821 роках у Плужинах. Ось так, і наше озеро має відношення до імені славетного польського віршописця, правда відносно, через сказання, що рівною мірою стосується двох озерних братів — білоруського і українського.

Власним корінням сказання сягає давнішніх віків Ольги, Святослава, Ігоря та Володимира, за панування яких було приєднано до Київської Русі території, де знаходяться Свитязі. У літописі записано під 983 роком виступ київського князя, котрий «йде... на ятвяги й победи ятвяги и взя землю их». Про те опостать Мендога (Міндовга) вертає до другої прославленої епохи, а його шляхетна слава в сказанні не відповідає історичній істині. На фоні середньовіччя Міндовг один постає, насамперед, як жорстокий загарбник, котрий двічі захоплював Чорну Русь.
Категорія: Містичні легенди | Додав: MrDibr (13.10.2011) | Автор: Народна легенда
Переглядів: 9903 | Теги: Світязь, Чорна Русь, туган, Мендога | Рейтинг: 2.7/10
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Категорії розділу
Містичні легенди [12]
Легендарні українці [4]
Артефакти [11]
Історії [37]
Пошук
Випадкова стаття
[Київська]
Походження назви міста Київ
[Черкаська]
Чигирин
[Історії]
Трипілля
Наше опитування
Що вас більше цікавить на сайті?
Всього відповідей: 2417
А у цей час у світ
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Мапа відвідувачів
Internet Map Яндекс.Метрика