Походження назви міста Київ - Київська - Походження назв міст і сіл України - Каталог статей - Легенди Укаїни

Субота, 03.12.2016, 17:39Вітаю Вас Гість





Каталог статей

Головна » Статті » Походження назв міст і сіл України » Київська

Походження назви міста Київ
Місто Київ - столиця України з древньої історією. 



Перші поселенці прийшли сюди 27000 років тому. Близько 25000 р. до н. е тут з'являється Кирилівська стоянка. Люд що тут жив займався мисливством на мамонтів, що підтверджує знахідка кісток 60-ти мамонтів. Також ці мисливці полювали на носорожців, ведмедів та навіть левів, що водилися тут в давні роки.
Тут знайшли кістку мамонта з орнаментом, що дає підстави стверджувати, що її використовували в духовних обрядових дійствах. Території стоянки була територія в 1 квадратний кілометр, що ніж одне футбольне поле.




Перші осілі племена, так звані трипільці з'являються тут близько 5000 токів тому й будують городище на Кудрявці.
Пізніше сюди приходять арії, або як їх ще називають представники зарубинецької культури. Саме їх вважають предками слов'ян, а точніше полян. Селилися вони на Оболоні, Юрковиці, замковій горі та й інших місцях. Тут вони створили торгівельний центр Наддніпрянщини, підтвердженням того є знахідки римських монет того періоду, отже арії а пізніше їх нащадки слов'яни торгували з Римлянами.




І ось рано чи пізно ці землі починають називати Києвом та іншими, як вважають дослідники тотожними назвами. Спробуємо розібратися звідки взялася назва Київ.


Нестор літописець 1093 р.

Описи заснування Києва

«Було три брати: один ім’ям Кий, другий — Щек та третій — Хорив, а сестра їхня була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щековиця, а Хорив — на третій горі, що прозвалася по ньому Хоревицею. І побудували містечко на честь старшого свого брата і назвали його Київ».

Переказ, записаний у вірменській «Історії Тарона» (VIII ст.), автором тексту був Зеноб Глак: три брати Куар (Кий), Мелтей (Щек) [Щек та Мелетей означають змій] і Хореан (Хорив) — засновують три міста в країні Полуни (Поляни), а згодом брати створюють ще місто на горі Керкей, де був простір для полювання, удосталь трав і дерев («був навколо міста ліс і бір великий, і ловили там дичину» — у Нестора).

Давньогрецький учений ІІ ст. Клавдій Птолемей у своїй праці про міста, що лежать уздовж течії Дніпра (Борисфена), пише: 


«У середині країни розташовані міста: Азагорій (56° — 50°40), Амадока (56° — 50°30), Сар (56° — 50°15), Серим (57° — 50 ), Метрополь (56° — 49°30)...» На основі цих даних дослідники ототожнюють міста Азагорій, Метрополь і Сар із першими поселеннями на території Києва. Максим Берлінський вважає, що Азагорій місцеві жителі називали Загір’ям, що відповідає сарматському слову «ківи» («гори»). Кулаковський вважає, що Київ це Метрополь. Михайло Брайчевський вважає, що Київ це Сар. Цю теорію підтверджує інша назва фортеці «Самбатас», згаданої в працях візантійського імператора Константина Багрянородного (Х ст.)



Київ раніше називали Данпарстадом (місто на Дніпрі) - спочатку готи, а потім й скандинави. 
Так, у «Пісні про Хльода» читаємо «...могили священні та камінь чарівний у звивинах Данпа...», тобто Дніпра. У ІV ст. н. е. Данпарстад є столицею готської імперії. 
Візантійці ж називали Київ - Самватасом (За одною із версій "Самватас" - із слов'янського Суводь, впадання в велику річку багатьох великих та малих), (чи з фінської "межа рівнини"), (або за Карамзіним Самватас "сама матір", звідки Київ - матір міст Руських).



Пізніше у варяг з'являється назва "Кнеугард", чи "Кіенугард" або "Кьонугард". Ці назви пішли від усного переказу слов'янського слова "Киянгород" - "місто киян", хоча при видозмінені воно могло походити і від "місто Кия". Що до скандинавської назви "Кьонугард" то вважається, що воно з'явилося пізніше після того, слова "Кенуград" чи "Кіенуград" у варяг почали ототожнюватися з їхнім словом "кьона" - "човен", і як наслідок з'явилася "Кьонугард" "Місто човнів" (В Києві завжди збиралося чимало човнів з басейну річок Дніпра та Десни). До того ж варто згадати легендарного Кия перевізника, що за духовним світобаченням людей того часу був людиною, що наводить мости між світами.



Нестор літописець називає Кия, Щека, Хорива та сестру їх Либідь засновниками міста. Але не вказавши, ні точної дати життя цих людей, ні їх чіткої біографії спричинив початок безкінечних спорів різних дослідників. З часом теорій стало так багато, що просто неможливо визначити, яка з них вірна.
Зрештою кожний має право на підтримку власної теорії тому спробуємо розглянути їх якомога більше.

Версія перша: Полянський князь

«Полянський князь Кий діяв, мабуть, наприкінці V — у першій половині VI століття. Його першою резиденцією була Замкова гора на березі річки Киянки поблизу Подолу, а потім було побудовано фортецю на високому березі Дніпра, де опісля існувала фортеця Володимира I», — вважав академік Рибаков. 

Походження назви Київ - від власного імені (в основі якого слов'янське слово кий - "палиця"). У літописі зустрічається полеміка, ким був Кий, чиїм ім'ям назване місто. Ще жила назва Київ перевіз, і легенда стверджувала, що Кий був перевізником через Дніпро, а літописець хотів бачити його князем, який ходив з Олегом на Царгород.

Версія друга: хетські володарі (2 тис. років до н.е.)

 На заході Анатолії існувала держава Секу. Оскільки буква «с» позначала шиплячий звук, згадані дрібні князівства читалися як Шеку, і легендарний Щек був родом звідти.

Поруч розташовувалось князівство Аххіява (Аккіява). У ХІІІ столітті до н.е. «людина Акія» нападала на землі, підвладні хетам. Скорочено її ім’я було — Кий.
Сусідня ж держава, що володіла Босфором, називалася Коркіса (читається ще як Хоркіса), держава Хора (Хорива).

Версія третя: Кий - арієць.

Дехто співвідносить назву Києва з династією давніх арійців (індоєвропейців, індоіранців), а саме з династією царів Кеянідів. В давніх літописах згадуються Кей-Хосров, Кей-Кобад, Кей-Кавус. На підтримку цієї версії приводять легенду про Кирила Кожум'яку та Змія та аналогічну легенду в іранському фольклорному творі Фірдоусі "Шахнаме", де Кирило Кожум'яка це бог коваль. 


Версія четверта:

Свідчення візантійського історика VI століття Прокопія Кесарійського про антського вождя Хильбудія, що у 530 році перебував на службі в імператора Юстиніана і був призначений начальником Фракії. Академік Рибаков вважає, що між Києм та Хильбудієм є багато спільного й Кий, вождь антів, міг в Візантії отримати прізвисько Хильбудія.

Версія п'ята: Засноване антами (або полянами)

у V столітті на київських пагорбах осіли греки-колоністи (хіосці, або кіанеї). Після чого «сучасники стали називати поселення Кіоси Кіанами, що згодом перетворилося в киян і Київ».
Вважає археолог Хайновський.



Версія шоста: Вік Києва 20000 років

 Києву, було б тепер 20 тисяч років, а імені міста — 5 тисяч років. Етимологи зробили таке відкриття, виходячи з саамського слова «київ», що означає «кам’яний масив, який виступає з води». Саами були нащадками найдавнішого східноєвропейського народу, котрий першим досяг узбережжя Північного Льодовитого океану вслід за льодовиком, що відступив 11 тисяч років тому. Тому й у топоніміки Помор’я переважають саамські назви: Кольський півострів (від слова «коль» — риба), Соловки (буквально «острови»), Кий-острів тощо. Цікаво, що саамське «кий» означає не тільки воду, а й річку. Отже, старослов’янське «києв» може звучати в перекладі як «поселення на кам’яному масиві, який виступає з річки».

Один із сучасних дослідників Віктор Янович зібрав розрізнені данні в вивів свою теорію про заснування Києва

За його версією засновниками міста були легендарні предки скіфів Тарчитай і його сини Колоксай, Арпоксай і Липоксай. Він проводить паралелі Колоксая з Києм, Арпоксая з Щеком, а Липоксая з Хоривом. 
За його словами Кий це не ім'я а професія перевізника через Дніпро (від слова кий - палиця для управляння човном), Щек же піший купець (від слова Щек-Пеш - пішим), Хорив - корабельник, виробник легких човнів (від слова Хорив-Корив- кора (липова кора з якої виготовляли ті човни)).



Місто Київ візантійцями називалось Амадока-Київ. Де знову паралелі Киї - Амадока, Хорив - Сар, так ще й є готська хроніка від Іордана, де розповідається, що жінка із народу росомонів на ймення Сунільда втекла від свого чоловіка. За це король наказав прив'язати її до хвостів диких коней, аби розірвати. Однак брати Сунільди Сар і Аммій вирішили помститися Германариху і вбили його. Сунільда в перекладі означає "лебідь". А імена братів відповідають назвам подніпровських міст, вказаних Птолемеєм - Амадока і Сар.



Деякі матеріали взяті з статті Дмитра Лаврова http://dt.ua/SOCIETY/skilki_rokiv_mistu_kievu-39934.html
Категорія: Київська | Додав: MrDibr (09.06.2012) | Автор: Володимир Діброва
Переглядів: 34513 | Теги: Києво-Святошинський район, київ, Київська область | Рейтинг: 3.9/10
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Категорії розділу
Автономна Республіка Крим [2]
Вінницька [1]
Волинська [1]
Дніпропетровська [0]
Житомирська [1]
Донецька [2]
Закарпатська [1]
Запорізька [0]
Івано-Франківська [2]
Київська [15]
Кіровоградська [0]
Луганська [1]
Львівська [1]
Миколаївська [0]
Одеська [0]
Полтавська [3]
Рівненська [1]
Сумська [0]
Тернопільська [4]
Харківська [5]
Херсонська [2]
Хмельницька [4]
Черкаська [5]
Чернівецька [3]
Чернігівська [1]
Пошук
Випадкова стаття
[Історії]
Легенда про писанку
[Містичні легенди]
Містичні місця Полісся
[Полтавська]
Походження назви міста Лохвиця
Наше опитування
Що вас більше цікавить на сайті?
Всього відповідей: 2386
А у цей час у світ
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Мапа відвідувачів
Internet Map Яндекс.Метрика