Понеділок, 29.05.2017, 21:00Вітаю Вас Гість





Каталог статей

Головна » Статті » Походження назв міст і сіл України » Тернопільська

Походження назви села Кривче
Кривче — село Борщівського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. Центр сільради. До Кривчого (Раніше — Верхнє Кривче і Нижнє Кривче) приєднано хутори Ходусів і Хоми.
Є теорія що назва Кривче походить від слова Криве, що може стосуватися як села, що криве по формі, так від кривизни річки Циганки. 
Хутори Ходусів та Хоми, скоріше за все походять від імен засновників "Феодосія - Хеодосія - Ходусія, від древнегрецького "Theodosios" - "даний богом" та Хоми з грецького "близнюк".


Село Кривче (Борщівський р-н) лежить на крутих схилах річки Циганки на старовинному шляху з Борщова до Мельниці, і далі до Кам’янця. Деякі джерела повідомляють про стару назву Оплакана (О.Мацюк) і Красногора (В.Мороз), та назва поселення, певне, походить від крутих звивистих поворотів, які утворював старий гостинець (шлях). Такі звивини були обумовлені, перш за все, рельєфом місцевості. В околицях навіть існувала приказка про межі на городах: «В тебе така межа, як у Кривчому гостинець». 
 



Вперше Кривче згадується у 1627 році, коли польський король Сигізмунд Ваза дозволив містечку проводити торги і ярмарки. У 1639 році магнати Миколай-Станіслав та Войцех Контські на високому лівому березі Циганки між двома її притоками розпочали зведення регулярного замку. Форпост мав контролювати важливий шлях, що вів до Дністра. Збудований з місцевого вапняку і пісковику, замок був прямокутний в плані з чотирма баштами, що виступали за лінію мурів. Збережені вежі мають по три яруси. В перших двох ярусах розташовані великі прямокутні бійниці (по одній на кожну грань і кожний ярус). В третьому ярусі під самим дахом – маленькі стрільниці, що за своєю формою нагадують перевернутий отвір для ключа. Непогано зберігся підвальний ярус, що знаходиться нижче рівня землі. 

Башти з’єднувалися між собою муром 7 метрів заввишки та 2 метри завтовшки. В середній частині східного муру знаходилася чотиригранна надбрамна вежа (не збереглася). В’їзні ворота вели до палацу (також не зберігся), що був прибудований до західного замкового муру. З трьох боків фортецю оточували сухі рови, а з північного боку її захищало стрімке урвище. Замок вважався одним з найкраще укріплених на Західному Поділлі. Та це не врятувало його від кількох нападів татар, козаків і турків. 
 


Не пройшло і десятиліття з часу закладення замку, як його у 1648 році захопили козаки, вигнавши звідти польську залогу. У 1672 році фортецю разом з усім Поділлям захопили турки. У жовтні цього ж року в Кривчому перебував турецький султан Магомет IV зі своїм військом, коли повертався з Бучача після підписання ганебного для Речі Посполитої Бучацького миру. Згідно цього документу Поділля переходило під владу Великої Порти. Та польський сейм цю угоду не тарифікував, що спричинило продовження війни.
Вже у 1675 році Річ Посполита частково повертає собі контроль над Західним Поділлям. За наказом короля Яна ІІІ Собєського в замку ненадовго розміщується польська залога. Незабаром вона залишила фортецю, а її захопив польський перебіжчик Кричинський із загоном татарів-липків. Про те, яким був цей Кричинський, нам відомо з романів Генріха Сенкевича. Так, він зробив замок своєї базою для грабування околиць і переїжджих. А своїх «неприятелів» карав страшною смертю, здираючи з живого шкіру. Пізніше, у 1684 – 1699 роках, замок був одним із важливих форпостів Речі Посполитої для відвоювання Кам’янця. Ще раз турки здобули твердиню у 1687 році після героїчної оборони захисників замку. 


 
Після звільнення Поділля від турків у 1699 році для Кривчого настали мирні часи. На початку XVIII століття відбудовується замок. З цього часу і аж до середини XIX століття ним володіли шляхтичі Голеєвські. Після першого поділу Польщі у 1772 році містечко переходить під владу Австрії, а замок втрачає оборонне значення і слугує Голеєвським житловою резиденцію. Неподалік від замку знаходиться скромний костел–усипальниця Голеєвських, перероблений у 1723 році із замкової порохівниці. 
 


Всередині XIX століття Ян Беатрик Голеєвський (1789–1862) продав замок єврею-перекупщику Лазару Зейдману (Сейдману). Той почав розбирати укріплення на будівельні матеріали для спорудження ґуральні і господарських будинків, не опікуючись збереженням пам’ятки. Австрійській установі з охорони пам’яток вдалося зупинити це варварство лише на півшляху: любитель халявних будматеріалів встиг таки розібрати північну, західну, східну вежі та 2 башти. Збереглися лише дві вежі з південної сторони і мур між ними. Після Зейдманів замком володіли євреї Соломон Шуцман і Лазар Мельцер. 
У 20-ті роки ХХ століття Подільське туристично-краєзнавче товариство зробило спробу реставрації замку. До 1939 року в одній з веж діяла турбаза-готель товариства. Хто бачив цю вежу як ззовні так і зсередини слабо уявляє собі існування там готелю (хіба що для 3 – 4 людей). Вже за совітів у 1946 році для будівництва дороги розібрали фортечні стіни та виїзну вежу, і зараз на місці південного рову проходить автомобільне шосе. 
 
На початку 90-х років врятуванням та реставрацією замку опікувався місцевий колгосп. Башти розчистили від землі і сміття, відбудували між ними мур товщиною 1,3 метри і висотою 4 метри, а північно-західну башту вкрили ґонтовим дахом. Під час розчистки перших ярусів веж київські археологи відкопали в них кілька польських та литовських монет XVII ст., козацькі люльки, леміш від плуга, чавунну гарматну бомбу (зараз це все знаходиться в музеї Києво-Печерського заповідника). 
 
Завдяки О.Крушинській та Д.Малакову ми маємо можливість дізнатися про подальшу долю роду фундаторів замку у Кривчому шляхтичів Контських. Нащадки Контських, брати Кароль, Аполлінарій і Антоній, уславилися у XIX столітті. Перші двоє були відомими скрипалями, а Антоній (1817–1899) – композитором, піаністом, автором фортепіанного капризу «Пробудження лева». Останній був знайомий з Тарасом Шевченком. 

Ну і наостаннє, легенда. Який же замок без неї? Замок в Кривчому – не виключення. Кривченська легенда розповідає про скарб, який зібрав у замку турецький паша. Та назбирав він його стільки, що не міг і вивести, коли поляки повертались, відвойовуючи свої землі. Паша тоді наказав скласти все награбоване золото у бричку і закопати її «під п’ятою кривченською скелею, напроти Яськового млина» для того, щоб колись повернутися за своїм добром. За скарбом так ніхто і не повернувся, та місцеві жителі займаються його пошуками вже не одне століття. Якщо бричка з золотом і була, то вона може знаходитися в одній з декількох печер, розташованих в околицях села. 



До речі, про печери. В «Кришталеву» ми так і не попали. Вбивши машину (вода на дорозі від Кривче до печери – по-коліно) і прочекавши 2 години перед входом екскурсовода (з яким домовлялися по телефону) ми поїхали ні з чим. При чому на протязі цього часу не раз телефонували їй, а вона нас годувала обіцянками, що незабаром повернеться. Так продовжувалося, поки не настала 17 година і печера не закрилася. Висновки щодо персоналу робіть самі. В мене бажання спробувати побувати в печері ще раз немає і, напевне, вже ніколи не буде…

Текст та фото Андрія Бондаренка (Джихад Джаббаров)     

    


Категорія: Тернопільська | Додав: MrDibr (30.06.2011) | Автор: Андрій Бондаренко,Володимир Діброва
Переглядів: 3607 | Теги: походження, печера, Борщівський район, Тернопільська область, Кришталева, Кривче | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Категорії розділу
Автономна Республіка Крим [2]
Вінницька [1]
Волинська [1]
Дніпропетровська [0]
Житомирська [1]
Донецька [2]
Закарпатська [1]
Запорізька [0]
Івано-Франківська [2]
Київська [15]
Кіровоградська [0]
Луганська [1]
Львівська [1]
Миколаївська [0]
Одеська [0]
Полтавська [3]
Рівненська [1]
Сумська [0]
Тернопільська [4]
Харківська [5]
Херсонська [2]
Хмельницька [4]
Черкаська [5]
Чернівецька [3]
Чернігівська [1]
Пошук
Випадкова стаття
[Містичні легенди]
Козацька могила
[Х]
Походження прізвища Хромейко
[Харківська]
Походження назви села Ярошівка
Наше опитування
Що вас більше цікавить на сайті?
Всього відповідей: 2507
А у цей час у світ
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Мапа відвідувачів
Internet Map Яндекс.Метрика