Українські прізвища, висхідні до географічних назв, відносяться до числа найбільш давніх, деякі з них простежуються аж до XV століття. Прізвища такого типу спочатку з'явилися в дворянській середовищі. Наприклад, Волконський, Вяземський, Мещерський. Наявність прізвища було не тільки питанням статусу і престижу; це пояснювалося ще й тим, що виникала необхідність у закріпленні свого права на володіння будь-яким маєтком, містом. Відповідно, за основу дворянських прізвищ бралося назву тих місць, якими володіли привілейовані класи.
Топонімічні прізвища були широко поширені і в інших станах. Проте спочатку вони представляли собою прізвисько, або сімейне ім'я. Такі прізвиська містили в собі інформацію про місце народження людини, його попередньому місці проживання або служби. Як правило, подібні родинні імена передавалися з покоління в покоління і пізніше трансформувалися в прізвище.
Оскільки топонімічні прізвища містили вказівку не тільки на приналежність до конкретної сім'ї, але й на ставлення до певного географічного об'єкту, то з самого початку вони представляли собою прикметники з різними формантами: прізвища на - ський /-цький і-аніной /-янин належать в основному знаті і дворянства; прізвища на-ітов /-ічев,-інів,-ців, - яків /-аков, - ників,-ін,-их /-их - представникам всіх інших станів. У результаті, нащадок людини, що володіє прізвиськом Кульчицький, з часом отримав прізвище Кульчітскій.
Прізвище Кульчицький походить від найдавнішої форми слов'янських фамільних прізвиськ, утворених від географічної назви місцевості, вихідцем з якої був один із предків.
Прізвисько Кульчицький походить від назви села Кульчиці, розташованого в Самбірському районі Львівської області України. Назва Кульчиці походять від тюркського назви професії вуглепала - «Кульчий». Цілком ймовірно, що засновник роду Кульчицьких був уродженцем цього села.
Відомий дворянський рід Кульчицьких, що належить гербу Сас - наймасовіший серед шляхетських родів, який дав Україні, Польщі, Росії та інших держав дуже багато видатних особистостей - військові, священики, і так далі. Один з найбільш відомих вихідців цього роду є Єпископ Інокентій (у миру Кульчицький), що народився в 1680 (або 1682) в Чернігівській губернії і померлий 27 листопада 1731 під Іркутськом. Інокентій був єпископом Російської Православної Церкви, а з 15 січня 1727 став єпископом Іркутським і Нерчинским. Він був першим правлячим православним єпископом Східного Сибіру (що були до нього Іркутські єпископи мали статус вікаріїв Тобольської митрополії). Єпископ Інокентій був прославлений Російською Церквою у лику святих 1 грудня 1804 (третя за часом - після прославлення Димитрія Ростовського і Феодосія Тотемського - канонізація синодального періоду) внаслідок виявлення нетлінності його останків. День пам'яті єпископа Інокентія відзначається 26 листопада за юліанським календарем і в третій тиждень після П'ятидесятниці (Собор Галицьких святих).
 Інший відомий представник Станіслав Кульчицький (1937, Одеса) — доктор історичних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту історії України Національної академії наук України. Автор численних досліджень з історії України XIX—XX століть.
Легендарний представник прізвища Юрій-Франц Кульчицький (нім. Georg Franz Kolschitzky, пол. Jerzy Franciszek Kulczycki, * 1640, Кульчиці, Самбірський район - † 20 лютого 1694, Відень) — український купець, солдат, товмач, який своїм героїчним вчинком посприяв зняттю облоги Відня османськими військами («Віденська відсіч» 1683 року), за що отримав титул «Цісарський товмач» (нім. Kaiserlicher Dolmetscher), постійну платню та помешкання. Походив із української шляхетної родини Кульчицьких-Шелестовичів зі Самбірщини, односільчанин гетьмана Сагайдачного. 12 вересня 1883 р., на день річниці Віденської відсічі, у Відні на розі вулиці Фаворітен та провулку Кольшіцкі відкрито пам'ятник Кульчицькому. Памятник зображає Кульчицького, який тримає тацю та кофейник, завдяки популярній легенді він вважається охоронцем віденських кав'ярень. Існує легенда, що йому як учаснику битви надали привілей відкрити кав'ярню у Відні і подарували великі запаси трофейної кави та будинок в місті, де він і відкрив першу віденську кав'ярню.
* В Україні близько 9000 людей з призвіщем Кульчицький
| 