Усть-Путила — село в Україні, в Чернівецькій області, Путильському районі. Cело розташоване при впадінні річки Путилки у Черемош. Відоме з XVIII століття, як Межибрідки, а пізніше, як Устє-Путилів. Пам'ятка архітектури національного значення — церкви св. Параскеви (1881 р.). На околиці села — відома скеля «Кам'яна Багачка».
Недалеко від дороги Вижниця – Путила в Чернівецькій області є дивовижна скеля. Вже дуже вона нагадує силует суворої жінки, що застигла в гніві. Її так і називають - скеля «Закам’яніла Багачка».
Висота цієї скелі близько 30 метрів, є вона ерозійним останцем піщаників віку палеоцену. «Закам’янілій Багачці» близько 45 мільйонів років. Скеля знаходиться в мальовничій місцевості, в оточенні зелених схилів.
Легенда свідчить, що мешкала в тих краях скупа багачка. Одного разу прийшла до неї сліпа жебрачка і попросила шматок хліба. Розсміявшись, протягнула багачка сліпий замість хліба камінь. Узяла жінка і побажала: «Аби ти сама стала тим, що мені дала». І багачка, що закам'яніла, залишилася навіки стояти над річкою.
 Найдавніші населені пункти такі , як Путила, Селятин, Довгопілля згадуються в документах, які відносяться до ХІV-ХV століття. Одним із сіл Довгопільського околу було і село Усть-Путила (Устє-Путилів) , яке раніше називалось Межибрідки тому, що було розташоване між бродами річок та потоків. Перші письмові згадки про село Усть-Путила датуються в ХVІІІ столітті. Як подає І.М. Новосівський : "Село Устє-Путилів брало активну участь у боротьбі проти поневолювачів під проводом Л.Кобилиці. Українське освідомлююче піднесення села приходить аж після появи на літературному і громадському полі гуцула- поета Осипа Юрія Федьковича”. При кінці ХІХ століття було 691 мешканців у громаді та 82 особи на двірській території землевласників Джурджувана та Ромашкана. В кінці ХІХ століття в селі був повітовий суд та пошта.
Cело Усть-Путила знаходиться при впадінні річки Путилка у Черемош, звідси й походить його назва. Відоме з XVIII століття, як Межибрідки, а пізніше, як Устє-Путилів. Слово "Усть" це старословянська назва "гирла". Після такого слова зазвичай йде назва річки, в гирлі якої розташований населений пункт. Путила — 1) (колишнє Путилова, Путилівка, Путилка, Путилиця) — ріка, права притока Черемошу (басейн Пруту). Назву виводять від слова путь, шлях. Таке тлумачення ставлять під сумнів, гадаючи, що гідронім скоріше походить від прізвища Пушило.
| 
