Територія селища була заселена ще в епоху бронзи (3-2 тисячоліття до н. е.). Про це свідчать матеріали розкопок 15 курганів в найближчих околицях Азовського. Тут зустрічаються також раннєскифское поховання (V—IV століть до н. е.) і поховання кочівників-половців, що мешкали в степах Північного Криму в XI—XIII столітті. На момент приєднання Криму до Росії в 1783 році на місці нинішнього смт Азовського розташовувалося невелике село Калай (з кримськотатарської qalay — «олово»).
У 1892 році, після споруди залізниці на Феодосію, Калай став залізничною станцією. На початку ХХ століття село розрослося, тут діяло близько десяти торгових підприємств, зводилися нові будинки.
У період з 1935 по 1962 рік Калай (з 1944 року — Азовське) був райцентром. Тут діяли трикотажна фабрика, ремонтні майстерні МТС, майстерні побутового обслуговування, борошномельний завод, хлібоприймальний пункт, невеликий винзавод, м'ясо-молочний комбінат, молокозавод, цегляно-черепичний завод, фарбувальний цех трикотажної фабрики, електростанція, радіовузол. У довоєнний період був закладений парк культури і відпочинку, озеленюють вулиці, працювало 7 магазинів, 2 їдальні, поліклініка, пологовий будинок, нове приміщення середньої школи, де вчилося понад 500 дітей; Будинок культури, клуб на 350 місць і бібліотека з фондом книг і журналів 7 920 екземплярів. Виходила районна газета «За більшовицькі колгоспи». У 1940 році населення села досягло 1607 чоловік.
В роки Великої вітчизняної війни село було окуповано гітлерівцями з 1 листопада 1941 року по 10 квітня 1944 року. У травні 1944 року частину місцевого населення було депортовано.
З 1957 року Азовське — селище міського типу.
У 1962 році, після ліквідації Азовського району, більша частина його території була включена до складу Джанкойського району.
Азовське (кол. Колай) — смт. Джанкойського р-ну АРК. Розташоване неподалік від Азовського моря, від якого й перейняло назву Утворене від основи Азов- і суф. -ськ(е).
Що до походження назви моря, то араби називали Азовське море - Бар-ель-Азов «темно-синє море». Від останньої деякі дослідники виводять сучасну назву. За іншою версією, більш вірогідною, від назви м. Азова, що виникло приблизно у III ст. до н. е. в гирлі Дону як місто-колонія Танаїс. У східних джерелах на початку XIV ст. воно зазначене під назвою «кінець, гирло». Назва дана за розташуванням в гирлі Дону.
В XV—XVII ст. генуезці і кримські татари Азовське море називали «морем чабаків». У татар було ще відоме під назвою, яка складалася з «устя (Дону)», «море». Звідси давньоруські назви Озарське, Азавське.
