За літописами село заснував заможній черкас Шелудок, що сховався в цих краях від набігів кримських татар у 1685 році.
Цікаво, що походження прізвища Шелудок має дві найвірогідніші версії.
За першою Шелудок походить від слова шелудівка, тобто один із видів писанки з спрощеним (ніби дитячим, трішки кривеньким) орнаментом неповної рожі - восьмикінечної зірки.
«Було три брати: один ім’ям Кий, другий — Щек та третій — Хорив, а сестра їхня була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щековиця, а Хорив — на третій горі, що прозвалася по ньому Хоревицею. І побудували містечко на честь старшого свого брата і назвали його Київ».
Шипувате - село, центр Шипуватської сільської ради Великобурлуцького району. Село було засноване, за однією із версій, у 1716 році. За переказами назва походить від надзвичайно великої кількості чагарників шипшини, що росла в цих краях.
Волоська Балаклія є одним із найбільш давніх поселень Шевченківського району, засноване воно козаками в близько 1660 року. Перше ймення села — Балаклеєве, Балаклійка — походить від назви річки Суха Балаклійка, на берегах якої побудували свої будинки перші мешканці села. Саме слово «Балаклійка» в перекладі з тюркських слів означає - «балик» та «лія», тобто «рибна ріка». Одночасно з'являється й друга назва села — Щеняче. Назва походила від сусіднього кургану "Щеняча могила", який згадується в історичних джерелах першої половини 17 ст.
Село заснували втікачі на "слободи" в першій половині 17 ст. Роком заснування вважається 1645 рік, тоді як перші письмові згадки сагають 1648 року. За переказом селище заснував козак на імя Юрко.
Історія села починається з перших "осілих" тут людей зокрема членів родини Ковалевських. Датою заснування вважається 1710 рік. Рід Ковалевських походить від славного козака, брата генерального осавула Війська Запорізького Івана Ковалевського - Семена Ковалевського. Син Івана - Василь був Харківським полковим обозним (помер у 1682). Гіпотетично син чи внук Василя у 1710 році й заснував Ярошівку, цілком ймовірно що звали його Ярослав Ковалевський.
Назва села походить від власного імені Ярослав - Ярош(к)о - Ярош(ів)(к)а.
Є версія, що назва села походить від нерівностей рельєфу. Тут є підвищення та низовини, невеликі гори - Пухова та Лиса. Два схили тянуться через село довжиною близько 1 км, мабуть їх і прозвали ровами.
Назва села походить від слів "старо" та "сілля", або "старе поселення". Звісно, так воно не завжни називалось. Колись воно мало іньшу назву та згодом селище стало таким старим, що його почали звати "Старосілля".
Згідно з переказами та старовинними піснями, перші поселення у Вишгороді на Зуб-горі заснував виходець із Старосілля - Зуб.
Назва Горенка походить — від особливостей рельєфу, тут простежується деяке підвищення серед Пуща-Водицького лісу. Згадується вперше в 1760 як урочище — володіння Межигірського монастиря, з 1765 як хутір, у 19 столітті як село під назвою Горянка або Папірня.
Важають, що назва села походить від прізвища дружинника Жука, який заснував укріплення на березі Десни за наказом Вуйтатича - відомого воєводи, що служив ще Володимиру Мономаху і прожив майже сто років.
На території Жукина була православна церква, яка підпорядковувалася
