Населення Жукина - 865 осіб.
Розташоване на правому березі Десни. З середини 70-х років 20 століття Десна тече далі від села, внаслідок штучної зміни русла, а біля села протікає так званий - Старик.
Важають, що назва села походить від прізвища дружинника Жука, який заснував укріплення на березі Десни за наказом Вуйтатича - відомого воєводи, що служив ще Володимиру Мономаху і прожив майже сто років. На території Жукина була православна церква, яка підпорядковувалася митрополитові. Пізніше було засноване поселення жіночого моностиря, яке займалося різними промислами, а доходи віддавали в монастир при Києво-Печерській лаврі. Є документ, датований 1498 р., в якому зазначалося, що село було монастирю Романом Єськовичем. Перші згадки про Жукин в історичних джерелах належать до XV століття. Це записи про грошові та медові податки («дані») на користь святої Софії: «у Жукини за Виползовскоъ земли 3 кади меду».
Пізніше з хуторів навколо Жукина утворилися кутки села, які є і сьогодні: Загороденіє, Собачівка, Мутвиця, Турчин, Хомин, Обихідка, Олексин, Дубовиця, Бродок, (Хутір), Бобрівське, П'ячки, Обірок.
На початку ХХ ст. селяни збудували двокласну церковнопарафіяльну школу. У 1930 р. тут вже працювала семирічна школа, у якій навчалося більше 300 дітей, а 1934 відкрили 8-й клас. 11 вересня 1941 року село було окуповано німецько-фашистськими військами. Для боротьби із завойовниками створено партизанський загін "Перемога", який очолили брати Науменки. Начальником штабу був М. Ф. Гриценко. 21 вересня 1943 року Жукин було визволено від німців. За мужність і відвагу, проявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни, 143 жителі села нагороджені орденами та медалями. Завдяки археологічним знахідкам біля Жукина та Боденьків (Боденьок) виявлено залишки поселень доби неоліту (IV-III тисячоліття до н.е.), бронзи (III-II тисячоліття до н.е.) та скіфських часів (VII-VI тисячоліття до н.е.)." Наводиться, що біля Вишгороду та Жукина виявлені монетні скарби перших століть нашої ери та ювелірні прикраси VI-VIII століття.
В наш час село Жукин - рекреаційна зона, на його тереторії розташовано бази відпочинку.
Днем села (у прстонародді "Храм") є 19 грудня, День Святого Миколая Чудотворця. У селі є Храм Святителя Миколая архієпископа Мір Лікійських чудотворця. Храм Святителя Миколая архієпископа Мир Лікійських чудотворця у Жукині почав будуватися в 1990 р. Очолював будівництво протоієрей Георгій Смирнов. Будівництво було закінчене в 2000 р. Храм освячено Блаженійшім Володимиром Митрополитом Київським і всієї України Предстоятелем Української Православної Церкви. Святинею Храму є ікона з мощами преподобного Фіофіла Київського.
В Жукинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів є "Музей народного побуту та етнографії".
Музей відкритий 2001 року. Загальна кількість експонатів – 72. Матеріали музею розповідають про речі минулого, традиції, побут жителів Полісся. Гордістю музею є постійно діючі виставки «Рушники, ви мої рушники», «Український національний одяг Полісся 18-19 ст.». Зібрано етнографічний матеріал, який використано в оформленні експозицій музею, систематизовано матеріали про традиційні види ремесел та побуту Лівобережжя. При музеї активно працюють пошукова та дослідницька секції.
При музеї активно працюють пошукові загони, які підтримують зв’язки з випускниками закладу, вчителями-пенсіонерами. В музеї проводяться екскурсії, читаються лекції.
| 
