Каталог статей
У категорії матеріалів: 39 Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 3 4 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Герб не може жити без легенди. Легенда це не геральдичний опис герба, а його внутрішня потаємна суть. Не завжди офіційна легенда відображає справжну суть герба, його життя і характер. Але завжди, і це без усяких винятків, справжня гербова легенда відкриває багато таємниць власника герба будь то просто лицар, місто чи держава. Цей феномен вартий того, щоб замислитись і подивитись на герб більш зацікавнено. Спробувати розкрити його таємницю. Читати і бачити істину, а не удавану гербову дегенду це справжнє мистецтво і таїна яка не всім доступна — навіть доморощеним геральдистам, бо потребує потаємних знань предків, починаючи від сакральних символів і рун, та художнього, образного мислення. Гербова легенда це філософська категорія яка є своєрідною дорожньою картою власника герба, хоч він може це і не усвідомлювати, бо це царство духу, а не матерії. Це цікаво, захоплюююче і вельми корисно. Спробуємо трішки привідкрити завісу таємничості над гербовою легендою.
Історії |
Переглядів: 481 |
Author: Volodimirus de Vancza-Weryha-Wysocz |
Додав: MrDibr |
Дата: 28.01.2021
|
|
Герб Sas і Томос
Драг, Балк, Севлюш, замок Нелаб, Грушівський монастир, Пері, Томос 1391, Roman
Всі українці добре знають, що лицар гербу Сас воєвода Драг, рідний брат воєводи Балка (Баліци) звернувся з проханням до Царгородського Патріарха Антонія IV (1391-1397), щоб він узяв Грушівський монастир (Тячівський район Закарпаття) під свою опіку, надаючи йому права ставропігії (див.Про походження Drag-SAS). Однак ставропігія для обителі Грушева то суща дрібниця в порівнянні з тим яка історична подія відбулась насправді того року. Подія світового масштабу яка і понині безпосередньо впливає на історію українців, молдован і румун. У 1391 році український лицар замку Нелаб — воєвода Драг привіз Томос для українців і романомовних волохів.
Спробуємо хоча б схематично нагадати цей історичний факт, який потребує, безсумнівно, більшої уваги як теологів так і науковців різних дисциплін.
Історії |
Переглядів: 1035 |
Author: Wolodymyr de Vancza-Weryha-Wysoczań |
Додав: MrDibr |
Дата: 27.07.2020
|
|
Давним-давно-предавно Земля стояла на панцирі гігантської Черепахи. Черепаха ця лежала на спинах трьох слонів. А Слони стояли на трьох китах, що плавали у Всесвітньому океані ... І тримали вони так Землю мільйони років.
Історії |
Переглядів: 21523 |
Author: Володимир Діброва |
Додав: MrDibr |
Дата: 28.11.2012
|
|
Підземні лабіринти географічно розташовані під Кафедральним костелом. Розпочали їх досліджувати у 1970 р. Однак значну роботу було проведено клубом школярів «Ентузіаст» на чолі з їхнім вчителем. За легендами, підземні ходи з’єднували Луцьк з навколишніми селами – Шепелем, Жидичевим, Оликою.
|
Чутки про сітку підземних ходів під Рівним ходили давно. Про них ще наприкінці XIX століття, згадуючи своє дитинство, писав відомий письменник Володимир Короленко у повісті «В дурному товаристві», більше відомому за її дитячим варіантом «Діти підземелля».
Сама держава виникла з союзу чотирьох племен i називалась Дулібія-Рось. Слово «дулібія» означає «кулак», по-слов'янськи «дуля», і трактується ентузіастами «методу сканування» як «союз». Відповідно, всі мешканці держави називались дулібами, або ж росами. На місці Суренжа через суворе обмеження доступу понад триста років ніхто масово не селився. А тому й місцину цю назвали Ра-вне, тобто «Сонце, що зайшло» й, водночас, це «Сонце, яке ще має зійти».
Історії |
Переглядів: 7999 |
Author: Богдан ДЕМ'ЯНЧУК |
Додав: MrDibr |
Дата: 27.10.2011
|
|
Молодим я пересвідчився, що вся ця легенда – чистісінька правда. Але вірять в неї тільки ті, хто, як я, бачив диво на власні очі.
Колись, там, де зараз тролейбуси бродять сновидами, як собаки, причеплені до дротів – колись ті вулиці були чистим полем, а на місці невеликого нічим не знаменитого району міста без назви було село.
Історії |
Переглядів: 7254 |
Author: Олена Єфімчук |
Додав: MrDibr |
Дата: 27.10.2011
|
|
|
Ріка, за міфологічними уявленнями різних народів, є кордоном, який
розділяє світи. У народній обрядовості та фольклорі переправа через ріку
означала перехід від земного існування до неземного, від стану
дівування чи парубкування — до одруження.
|
|
Дуже-дуже давно, коли ще не було Львова, тулилися - навколо цих гір села. Гори були вкриті лісами, де селяни знайшли надійне укриття від ворогів. І ось прийшов час біди - почали зникати люди. Не раз було, що людей, краде лютий лев. Він підстерігав свою жертву на одній з гір, де він мав свою печеру, а потім раптово пригав та вбивав одним ударом лапи. Потім спокійно волік в печеру і з'їдав свою жертву...
Історії |
Переглядів: 4974 |
Author: Народна легенда |
Додав: MrDibr |
Дата: 06.09.2011
|
|
|
У 1615 році бургомістр Львова Мартін Кампіан вирішив будувати ратушну вежу. Тоді від видав дуже дивний указ, а звучав він саме так "Велю зібрати геть усіх картярів, дармоїдів, п’яниць, волоцюг та й усіх, хто в шинках дні свої губить"...
Історії |
Переглядів: 2713 |
Author: Народна легенда |
Додав: MrDibr |
Дата: 06.09.2011
|
|
На початку ХVІІ століття видатний будівельник Павло Римлянин спорудив костел отців Бернардинів. Також від побудував високу фортецю оточену глибоким рвом, вона щільно прилягала до кам'яних мурів неподалік Галицької брами. На 38-ми метровій вежі костелу щодня вибивав години дзиґар. Упродовж декількох століть аж до останньої війни дзиґар вибивав години раніше на п’ять хвилин у порівнянні з іншими міськими дзиґарями. "Як таке може бути?" – запитаєте ви...
Історії |
Переглядів: 4467 |
Author: Народна легенда |
Додав: MrDibr |
Дата: 06.09.2011
|
|
|
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|