Що потрібно знати українцю, який вирушає в Румунію щоб відчути колорит Трансільванії і відвідати замок Влада Дракули. Звичайно, легенду про відомих україномовних слов’ян з Валахії, Семигороду і Молдавії — легенду про Влада Дракулу. Знати, з якого це дива “волохи” говорили, писали і молились давньоукраїнською мовою. Що в них такого, що поєднує їх з Україною та українцями. Отже, легенда яку не знають всі румуни.
У ті стародавні часи, коли на полях битв писалося «Слово о полку Ігоревім», коли Святслав казав: «Іду на Ви», а Володимир Великий хрестив Русь, коли Олег прибивав свій щит «вратах Цареграда», а Європа знала не за спогадами, що таке лицарство почала зароджуватись ця легенда. В ті часи на стіні в будинку висіла не гвинтівка, а лицарський меч. Отже в часи доблесних лицарів Айвенго було прийнято захищатись за допомогою щита. На кожному лицарському щиті, від короля, князя, воєводи, гетьмана і простого лицаря був зображений герб благородного роду, а щит виставлявся над брамою фортеці в знак того, що це місце знаходиться під захистом справжнього хороброго і чесного воїна.
Поляки вважають герб Комар своїм, себто польським. Але звідки, з якого роду-племені походить український рід Комар. Його етнічне походження залишається для багатьох загадкою. У чому кредо гербу Комар. Спробуємо схематично окреслити початки історії роду і гербу Комар, його генеалогічну лінію та розгадати історичну загадку — звідки на Поділлі родовий знак династії Анжу — королівська лілія. Як каже англійська мудрість (рус): «Вся жизнь лишь цепь и мелочи в ней звенья, нельзя звену не придавать значенья».
Герб не може жити без легенди. Легенда це не геральдичний опис герба, а його внутрішня потаємна суть. Не завжди офіційна легенда відображає справжну суть герба, його життя і характер. Але завжди, і це без усяких винятків, справжня гербова легенда відкриває багато таємниць власника герба будь то просто лицар, місто чи держава. Цей феномен вартий того, щоб замислитись і подивитись на герб більш зацікавнено. Спробувати розкрити його таємницю. Читати і бачити істину, а не удавану гербову дегенду це справжнє мистецтво і таїна яка не всім доступна — навіть доморощеним геральдистам, бо потребує потаємних знань предків, починаючи від сакральних символів і рун, та художнього, образного мислення. Гербова легенда це філософська категорія яка є своєрідною дорожньою картою власника герба, хоч він може це і не усвідомлювати, бо це царство духу, а не матерії. Це цікаво, захоплюююче і вельми корисно. Спробуємо трішки привідкрити завісу таємничості над гербовою легендою.
Історії | Переглядів:389 | Author:Volodimirus de Vancza-Weryha-Wysocz | Додав:MrDibr | Дата:28.01.2021 | Коментарі (0)
Драг, Балк, Севлюш, замок Нелаб, Грушівський монастир, Пері, Томос 1391, Roman
Всі українці добре знають, що лицар гербу Сас воєвода Драг, рідний брат воєводи Балка (Баліци) звернувся з проханням до Царгородського Патріарха Антонія IV (1391-1397), щоб він узяв Грушівський монастир (Тячівський район Закарпаття) під свою опіку, надаючи йому права ставропігії (див.Про походження Drag-SAS). Однак ставропігія для обителі Грушева то суща дрібниця в порівнянні з тим яка історична подія відбулась насправді того року. Подія світового масштабу яка і понині безпосередньо впливає на історію українців, молдован і румун. У 1391 році український лицар замку Нелаб — воєвода Драг привіз Томос для українців і романомовних волохів.
Спробуємо хоча б схематично нагадати цей історичний факт, який потребує, безсумнівно, більшої уваги як теологів так і науковців різних дисциплін.
Історії | Переглядів:900 | Author:Wolodymyr de Vancza-Weryha-Wysoczań | Додав:MrDibr | Дата:27.07.2020 | Коментарі (0)
Давним-давно-предавно Земля стояла на панцирі гігантської Черепахи. Черепаха ця лежала на спинах трьох слонів. А Слони стояли на трьох китах, що плавали у Всесвітньому океані ...
Один знайомий розповів мені про містичні явища в одному із сіл під Прилуками. Селище отримало свою назву від вдалого розташування, воно знаходиться буквально при вїзді в місто Прилуки. Датою заснування зазначено 1629, тому можна зробити висновок, що тут був якийсь постоялий двір де зупинялися подорожуючи з Києва у східному напрямку й навпаки.
Меч святого страстотерпця Бориса, одного із братів, що були підступно вбиті під час розподілу влади на території Київської Русі, після смерті Володимира Великого.
Цей меч зачислений до переліку найвідоміших мечей Європи. Зараз про його долю невідомо. Отже, спробуємо дізнатися якомога більше, та прослідкуємо його історію.
1014 р. Київ. Розгніваний Володимир отримує звістку, що його син Ярослав, що сидів у Новгороді відмовляється платити данину Києву. Тоді він кличе до себе сина Бориса й вручає тому меч.
Підземні лабіринти географічно розташовані під Кафедральним костелом. Розпочали їх досліджувати у 1970 р. Однак значну роботу було проведено клубом школярів «Ентузіаст» на чолі з їхнім вчителем. За легендами, підземні ходи з’єднували Луцьк з навколишніми селами – Шепелем, Жидичевим, Оликою.
Чутки про сітку підземних ходів під Рівним ходили давно. Про них ще наприкінці XIX століття, згадуючи своє дитинство, писав відомий письменник Володимир Короленко у повісті «В дурному товаристві», більше відомому за її дитячим варіантом «Діти підземелля».
Сама держава виникла з союзу чотирьох племен i називалась Дулібія-Рось. Слово «дулібія» означає «кулак», по-слов'янськи «дуля», і трактується ентузіастами «методу сканування» як «союз». Відповідно, всі мешканці держави називались дулібами, або ж росами.
На місці Суренжа через суворе обмеження доступу понад триста років ніхто масово не селився. А тому й місцину цю назвали Ра-вне, тобто «Сонце, що зайшло» й, водночас, це «Сонце, яке ще має зійти».
Для фінансової підтримки нашої діяльності ми маємо реквізити картки «Монобанк»: 5375411508730152 (Діброва В. А.). Оскільки ми є не комерційним проектом, а купкою ентузіастів, кожна гривня — для нас мотвація продовжувати справу.
