Походження прізвища Маргаль
Є декілька версій, що до походження прізвища Маргаль, та головними є три грузинська, литовська та латинська.
За першою версією прізвище Маргаль вказує на національність предка. Таким чином прізвище Маргаль походить від етнічної групи грузинського народу.
Мегрели, самоназва "margal" (груз. მეგრელი; Сван. - mәzan;. Абх. agәrwa.) - Етнічна група грузинського народу, що живе переважно в західних районах Грузії. Говорять на мегрельської мові (Картвельськв сім'я). Володіють, як правило, і грузинською мовою, а деякі, що жили раніше в Очамчирському районі Абхазії - і абхазькою. Типові мегрельські прізвища закінчуються на -іа (по-російські часто передається як -ія: Жваніа / Жванія), -Айя (передається як -а: Шенгелая),-ава (Еліава), -Уа (Чкадуа). Прізвища мегрельського походження не рідкісні у абхазів. У пізньому Середньовіччі мегрели користувалися відносною самостійністю від грузинських царів (князівство Мегрелія) і мали власну династію можновладних князів (Дадіані). У 1803 р. мегрельське князівство увійшло до складу Російської імперії (Кутаїська губернія), мегрели принесли присягу Олександру I. Князі Дадіані (світлий князь Мінгрельський) згодом став частиною російського дворянства (після ліквідації князівства в 1857).
Мегрели, походять від великих Колхидів. Після розпаду Колхидів і нападу турків-селджуків мегрели поділилися на два етноса мегрели та лази. Їх мови на 80% однакові, тільки деякі закінчення слів різні. Мегрелів в грузії трохи більше 1-го мільйона, в Абхазії до 80 тис., в росії трохи більше 500 тис. за неофіційними даними. Як народ мегрели існують трохи більше 6 тис. років.
За литовською теорією прізвище Маргаль відноситься до типу литовських прізвищ, що утворене від особистого прізвиська. Так, прізвище Маргаль веде свій початок від аналогічного прізвиська. Прізвисько Маргалік, швидше за все, походить від старолитовского слова «мargas», що перекладається як «строкатий», «Веснянка». Цілком імовірно, що воно відображало особливості зовнішності предка: можливо, у нього були веснянки або незвичайний колір волосся.
Не виключно також, що прізвище може сходити до грецького, єврейського або латинського імені Маргало, яке в перекладі з грецького означає «дитина світла; перли; дорогоцінний камінь». За трейтьою версією так могли називати стародавнього ювеліри або ж просто грарну людину.
Видатні представники прізвища відомі по всьому світу, це зовсім не дивно зважаючи на глобальні коріння походження прізвища.
Франсиско Пі-і-Маргаль (29.4.1824, Барселона, - 29.11.1901, Мадрид), іспанський політичний діяч, революціонер-демократ. Народився в сім'ї малого торговця. За освітою юрист. У 1851 опублікував «Історію живопису Іспанії», яка була заборонена церквою і віддана анафемі. У тому ж році вийшли його «Етюди про середні віки», за які Пі-і-Маргаль був відлучений від церкви. На початку 1850-х рр. Пі-і-Маргаль прилучився до республіканців і став одним з лідерів Демократичної партії. Брав активну участь в Революції 1854-56. У 1866 Пі-і-Маргаль емігрував до Франції, де познайомився з роботами П. Ж. Прудона, пізніше перевів їх на іспанську мову. У 1869 році, після початку іспанської Революції 1868-74 і обрання депутатів Установчих кортесов, Пі-і-Маргаль повернувся в Іспанію.
У лютому 1873 був призначений міністром внутрішніх справ республіканського уряду, а в червні обраний президентом республіки. Не бажаючи вдаватися до збройного придушення антиурядових повстань, Пі-і-Маргаль 18 липня 1873 подав у відставку. Після падіння республіки і відновлення монархії (1874) неодноразово обирався депутатом кортесів. У своїх роботах Пі-і-Маргаль виступав як переконаний прихильник демократичної революції. При цьому Пі-і-Маргаль не бачив класового характеру очікуваної їм революції, стверджуючи, що її безпосередня мета - створення політичних умов для поступової емансипації трудящих класів. Найважливішим завданням революції він вважав ліквідацію найманої праці та орендної системи в сільському господарстві та передачу землі в руки тих, хто її обробляє.
Підтримуючи ідею створення кооперативних асоціацій і прямого товарообміну через народний банк, Пі-і-Маргаль допускав збереження приватної власності. Він вважав, що дія демократичних інститутів (загальні вибори, свобода асоціацій та ін) забезпечить і при наявності приватної власності на засоби виробництва ліквідацію експлуатації і перетворення держави в захисника інтересів народу. Ідеальною формою такої держави Пі-і-Маргаль вважав федеральну республіку. Незважаючи на утопічність суспільно-політичних поглядів Пі-і-Маргаль, його програма демократичних перетворень відображала реальні проблеми, які стояли перед іспанським суспільством.
Хоан Маргаль Састре (Joan Margall Sastre) мер муніципалітету Турруеля-да-Монґрі. Турруеля-да-Монґрі (кат. Torroella de Montgrí, вимова літературною каталанською [turuéʎə də mong'ri]) - муніципалітет, розташований в Автономній області Каталонія, в Іспанії.
Маргаль Наталія Борисівна - заступник директора на підприємстві "Львівдіпрокомунбуд"
Маргаль Ігор Володимирович - доцент, заступник завідувача кафедри з навчальної роботи, автор багатьох статей у Національному Львівському Політехнічному Університеті.
*В Україні проживають близько 100 людей із прізвищем Маргаль
| 
