Прізвище Гудз відноситься до поширеного типу українських прізвищ і утворена від особистого прізвиська.
У слов'ян здавна існувала традиція давати людині прізвисько на додаток до імені, отриманому їм при хрещенні. Історично це явище легко пояснити. Донське козацтво складалося із сміливих і незалежних молодців, які не бажали жити в постійній залежності від князів і бояр, а тому змушених тікати з центральних російських земель. Тому основна частина козацтва змушена була в цілях безпеки приховувати своє походження і хрестильне ім'я. У результаті цього виникла величезна кількість прізвиськ, що стали згодом основою для прізвищ.
Так, прізвище Гудз веде свій початок від аналогічного прізвиська. У козацтві, при утворенні прізвиська, першорядну роль грали індивідуальні ознаки людини: його зовнішність, манера поведінки, внутрішні якості. Ознаки ж спадкові: походження з певної місцевості і певної сім'ї - були витіснені на другий план.
Прізвиськом Гудз за старих часів називали неметкого, млявого людини. Можливо, воно сходить до прозивним «Гуза» - «задня частина човна». Однак, так само називали непочесне, заднє місце за столом. Є й третє тлумачення прізвиська - «людина з шишкою на лобі» (з загального «Гузик» - «шишка, гудзик»). Таким чином, це прізвище може вказувати і на характер, і на зовнішні особливості, і на соціальний стан предка.
Видозмінено від "Кгузъ" - кгузъ 1. Гуля, набряк від удару.
2. Великий ґудзик для застібання.
3. Оздобна Гулька (1583 Тимч. 651). Пор. ще: «жупанъ... з кгузами серебръными» (Володимир, 1572 ЖКК II, 25).
4. Могло бути фонетичним варіантом від Ґудзь «прізвисько людини низького росту» (Ястр. 10). В сучасних діалектах апелятив ґудз інколи вживається як прізвисько міцної, коренастої людини (БЗН).
5. Кгузъ як чоловіче ім'я Кузъ (ДНРМ 219-220).
Пізніше прізвисько Гудз, спочатку приєднане до спадкової імені, повністю замінило його як у повсякденному житті, так і в офіційних документах. У результаті чого це прізвисько стало основою для прізвища Гудз.
Відомі представники:
- Козак Гудз, відомий з драматичного твіру (трагедія) українського письменника Спиридона Черкасенка «Про що тирса шелестіла…».
Написаний у 1916 році. Окремо твір вперше був виданий 1918 року у Києві. Єлегенда, що Гудзький скарб відбитий у татар був схований повстанцями коліївщини.
У селі Плоске, Старосамбірському районі Львівської області, народився Іван Ґудз — військовий інженер-винахідник австрійської армії (до Першої світової війни).
Гудзь Юрій Петрович (Юрко Гудзь) народився в селіНемильня Новоград-Волинського району Житомирськоїобласті у 1956 році. Мати була вчителькою, батько - електриком у колгоспі.
Після закінчення школи навчався в Київськомугеологорозвідувального технікумі. Працював геологом уМолдові. Служив у лавах Радянської Армії. Після закінченняслужби навчався на історичному факультеті Київськогопедагогічного інституту (нині Київський університет імені М.Драгоманова).
Після закінчення працював учителем історії, науковимспівробітником в музеях, редакції журналу «Авжеж!».
Літературну діяльність розпочав ще студентом педагогічногоінституту. Друкувався в альманахах «Вітрила», «Косен» та інших журналах.
Автор кількох поетичних та прозових збірок. Перша збіркадатований 1991 роком. Його книжки виходили за кордоном (Канада, Польща).
Лауреат кількох міжнародних премій.
Командир артдивізіону
Шістьдесят третій МБР старший лейтенант
ГУДЗ Іван Іванович в1943. (На фотографії у центрі)
*Близько 9000 представників прізвища Гудз - Гудзь в Україні
