Прізвище Брусилів утворена від прізвиська Брусло, яке сходить до дієслова «брусить», який має кілька значень: «нести нісенітницю, городити дурниці, брехати», «бурмотіти, говорити недорікувато або невиразно», «пиячити». Ймовірно, Брусилів нарекли надмірно балакучого людини, який любив прикрасити свою розповідь. Крім того, прізвисько Брусило часто давалося чоловікові, який любив погуляти на широку ногу. У деяких говорах Брусиловим називали того, у якого були дефекти мови.
Прізвище Воронюк має україно-білоруське походження, на що вказує суфікс-юк. В основі прізвища лежить прізвисько Ворон. Швидше за все, воно містило вказівку на особливості зовнішнього вигляду людини: наприклад, чорне волосся або довгий ніс. Ворон, згодом отримав прізвище Воронюк.
Прізвище Максимчук утворене від власного імені і відноситься до поширеного типу україно-білоруських прізвищ. Основою прізвища Максимчук послужило церковне ім'я Максим. Прізвище Максимчук сходить до хрестильному чоловічому імені Максим, яке в перекладі з грецького означає «найбільший, величезний». Святим заступником цього імені вважається преподобний Максим-Кавсокалівіт, що жив на Афоні в XIII столітті. Прийнявши на себе подвиг юродства, він переходив з місця на місце і, де зупинявся, там влаштовував собі келію, у вигляді куреня. Йдучи з місць де зупинявся, він спалював його, за що і отримав назву Кавсокалівіта, тобто спалюючий келію. У прізвищі присутні присвійні прикметники з суфіксами -ук,-чук /-юк,-ич, вони спочатку вказують на ім'я глави сімейства. Таким чином, нащадок людини, що володіє ім'ям Максим, згодом отримав прізвище Максимчук.
Прізвище Підіпригора відноситься до одного із найдивовижніших, хоча і не найпоширеніших типів українських прізвищ, побудованих за моделлю: дієслово в наказовому способі, за яким слідує іменник у називному відмінку. Поєднання двох елементів, найчастіше несподіваних, а іноді й абсурдних - свідоцтво неповторного українського гумору. В даному випадку прізвисько Подопригора отримав дуже високий чоловік.
Відомо безліч подібних іменувань, наприклад, Копайгора, Вирвиоко, Варивода, Непийвода, Непийпиво і т.д.
Таке прізвище міг отримати високий кремезний чоловік на Січі, де характерні такі прізвища. Приходячи на Січ люди отримували або ж змінювали прізвище, щоб відкинути старе та жити новим вільним козацьким життям.
Прізвище Павлик відноситься до поширеного типу українських прізвищ і утворена від хрестильне ім'я Павло. Після 988 р. кожен слов'янин під час офіційної церемонії хрещення отримував від священика хрестильне ім'я. Таке іменування дозволяло вирішувати проблему ідентифікації: виділення конкретної людини з товариства. Тому саме церковні імена і стали активною базою для створення прізвищ.
Хрестильне чоловіче ім'я Павло в перекладі з латинської означає «малий». Основою ж для прізвища послужила його простоговірна, зменшувально-пестлива форма - Павлик. Павло - ім'я одного з дванадцяти апостолів, який проповідував християнство серед язичників.
Прізвище Левадний (-а), (Левада) веде свій початок від прізвиська Левада. Прізвисько Левада, ймовірно, походить від іменника «левада», яке в південноукраїнських говорах означає "обгороджений, обкопаний луг або пасовище, яке іноді перетворюється на рілля; город, сад". Цілком можливо, що це прізвисько отримав той, хто жив неподалік від левади, чи селянин, який отримав на лузі земельний наділ і поступово перетворював його в рілля чи город.
Що до походження прізвища Вольвач є декілька теорій.
Українські теорії.
Прізвище Вольвач утворена від аналогічного прізвиська, яке, швидше за все, походить від слова «віл». Вольвач могли прозвати людини, що пасли волів, тобто биків.
Іньша теорія про те, що прізвище Вольвач веде свій початок від прізвиська Вольво. Прізвисько Вольво, ймовірно, етимологічно пов'язане зі словами «воля», «вільний». Вольво, таким чином, могли прозвати селянина, звільненого від кріпацтва...
Прізвище Голобородова походить від прізвиська Голобородий. Ймовірно, воно сходить до діалектами дієслову «голіться» - «голитися», і іменника «борода». До Петра Великого, що вводив європейські порядки, борода прикрашала Кожного чоловіка на Русі - від селянина до боярина.
Прізвище голобородова, може мати вказівку на національність, тому що в українських козаків, та кочових племен не було звички заводити бороду. Тому власник такого прізвища міг бути козаком чи кочовиком.
Однем із значень слова ”лох” є „кущ або дерево родини маслинкових із вузьким сріблястим листячком і запашними жовтими квітками; дика маслина”; інше значення слова „лох” – самець лосося у період нересту, ще інше – „лох” – це слово „лох” на жаргоні – „дурна людина, простак; наївна, довірлива людина”; отож – кинули лохва – це обдурити простака. Лохиною називається кущова рослина родини брусницевих із темно-синіми їстівними ягодами, голубика. Отже, пращур даних прізвищь міг бути риболовом, на що вказує професійна привязка до самеця лосося у період нересту, або ж простаком. Близько його житла могли рости кущі лоха. Ймовірно, що пращур даних прізвищь жив у місті Лохвиці, Полтавської області.
Прізвисько Жиляк, за однією з версій, утворене від «жила», яке має кілька значень: «скупий людина », «користолюбець», «упертюх», «несправедливий людина». Ймовірно, прізвисько відображало особливості характеру і поведінки засновника прізвища (ощадливість, хазяйновитість, завзятість, упередженість).
Можливо також, що прізвисько сходить до прикметника «жилавий». У такому випадку Жиляков могли називати сильного, міцного чоловіка.
Крім того, не можна виключати етимологічної зв'язку прізвиська з дієсловом «жити». За старих часів Жиляком зазвичай називали повітових дворян, які були на військовій службі і тимчасово жили при царському дворі. Нарешті, прізвисько Жиляков досить широко розповсюдили серед працівників, наймитів, що живуть в будинку господаря.
Для фінансової підтримки нашої діяльності ми маємо реквізити картки «Монобанк»: 5375411508730152 (Діброва В. А.). Оскільки ми є не комерційним проектом, а купкою ентузіастів, кожна гривня — для нас мотвація продовжувати справу.
Прізвище Левадний (-а), (Левада) веде свій початок від прізвиська Левада. Прізвисько Левада, ймовірно, походить від іменника «левада», яке в південноукраїнських говорах означає "обгороджений, обкопаний луг або пасовище, яке іноді перетворюється на рілля; город, сад". Цілком можливо, що це прізвисько отримав той, хто жив неподалік від левади, чи селянин, який отримав на лузі земельний наділ і поступово перетворював його в рілля чи город.
Що до походження прізвища Вольвач є декілька теорій.
Однем із значень слова ”лох” є „кущ або дерево родини маслинкових із вузьким сріблястим листячком і запашними жовтими квітками; дика маслина”; інше значення слова „лох” – самець лосося у період нересту, ще інше – „лох” – це слово „лох” на жаргоні – „дурна людина, простак; наївна, довірлива людина”; отож – кинули лохва – це обдурити простака. Лохиною називається кущова рослина родини брусницевих із темно-синіми їстівними ягодами, голубика. Отже, пращур даних прізвищь міг бути риболовом, на що вказує професійна привязка до самеця лосося у період нересту, або ж простаком. Близько його житла могли рости кущі лоха. Ймовірно, що пращур даних прізвищь жив у місті Лохвиці, Полтавської області.